Актуальність і значущість проблеми. Сьогодні важко знайти людину, яка б не милувалася чарівною красою українського декоративного розпису та орнаментів. Слава їх уже давно сягнула за межі нашої держави. Тому не випадково ужиткове мистецтво українського народу має визнання одного з найбагатших і найкращих у світі. Поруч із гаптуванням і ткацтвом, гончарством і різьбярством невичерпним джерелом нових шедеврів орнаменталістики та декоративного розпису є українські  писанки. Писанкарство сягає в сиву давнину і відбиває   уявлення наших предків про навколишній світ. Даруючи писанки з цими знаками, люди намагалися вплинути на добрий урожай, бажали міцного здоров’я та довголіття, але первинний смисл багатьох символів уже забувся, та не зважаючи на це, вони несуть важливу інформацію про життя наших предків. 

Об’єкт дослідження: зразки писанок із зображенням зооморфних та рослинних символів.

Я вважаю, що матеріали мого дослідження необхідно застосовувати на заняттях  гуртків декоративно-прикладного напрямку у позашкільних навчальних закладах,  на уроках Київщинознавства, образотворчого мистецтва,  під час вивчення курсу «Моя Україна» у загальноосвітніх школах.  Дуже сподіваюся, що після ознайомлення з даними матеріалами, бодай, хоч одна людина схоче освоїти цей непростий, але почесний вид мистецтва.

У кожному народному майстрові живе у підсвідомості Великий митець, який тисячами рук у часі та просторі творить – відтворює свій грандіозний витвір, при цьому все оберігаючи та спрямовуючи до вищої Божої сили. Одухотворена традиція робить усе навколо вартісним. Вписаним у життєвий колообіг, іншою стає  якість самого життя. Коли ж рукомесла вироджуються чи втрачають притаманні їм риси в нашому технолізованому  і  десакралізованому світі, речі стають буденними, мертвими, не оживленими людською душею, викинутими із людського спілкування – світ стає холодним і самотнім.