В процесі мого дослідження було виявлено,  що мотиви орнаментів  вишивки  і писанкарства дуже перекликаються.  

       Метою та завданнями мого дослідження є порівняльний аналіз орнаментики і символіки у писанкарстві та вишивці  за різними регіонами України Поділля, Північної, Східної, Західної та Південної   України.

       Предметом дослідження є вишивка та писанки різних регіонів України.

      Об’єктом дослідження є детальний аналіз орнаментальних візерунків на вишивці та писанках, порівняння архаїчних елементів орнаменту, властивих для вишивки та писанкарства різних регіонів України.

Гіпотеза дослідження: різниця між елементами символіки на писанках і у вишивці полягає лише в способі виконання: більш пластичні, заокруглені лінії – на писанках, більш геометризовані форми – у вишивці. На писанках мотиви створюють, як правило, власну завершену композицію, в той час як у вишивці дані мотиви губляться в багаторазовому повторенні стрічкового орнаменту.

Актуальність дослідження: у наш час, коли професійне мистецтво пережило вже, мабуть, усі спокуси відособлення та граничної індивідуалізації, а археологія та суміжні науки відкрили цілий новий материк фактів культури глибокої давнини, є нагальна потреба нового погляду на витоки, історію та самий зміст явища, яке відоме під назвою «Народне мистецтво» - вишивка, писанкарство. Збереження та примноження національних традицій та мистецтва українського народу є одним з головних завдань підростаючого покоління.

В результаті дослідження  відтворено  зразки писанки і вишивки 23 областей України,  які дійсно підтверджують, що  мотиви орнаментів  вишивки  і писанкарства дуже перекликаються.  У Центрі дитячої та юнацької творчості за матеріалами мого дослідження та пошукових експедицій створено музей декоративно-ужиткового мистецтва, у якому зібрано колекцію з більше як шестисот писанок, відтворених вихованцями Зразкової школи писанкарства «Дивосвіт», колекцію українських рушників та вишиванок  різних регіонів України, домашнього начиння 18-19 століття. Фотоматеріали цих зразків я представляю як результат мого дослідження.

1.Матеріали науково-практичної конференції «Писанка – символ України» з Міжнародного з’їзду писанкарів 2-7 вересня 1992 року/ К.: 1993. – 121с.

2.Білоус О., Сташук З. Школа писанкарства: Навчально-методичні рекомендації. – К.:РВЦ КПДЮ, 2005. – 44с.

3.Художественное вышивание: Альбом / Гасюк Е.О., Степан М.Г. – 2-е изд. – К.: Вища школа. Головное изд-во, 1983. – 240с.

4.Писанки Українських Карпат. – Ужгород: Карпати, 2002. – 238с.; іл.

5.Знаки. 155 стародавніх українських вишивок (упорядник Тетяна        Островська ). – К.: «Соняшник», 1992. – 72 с.

6.Знахарчук - Чугай Р.В.  Українська народна вишивка. К.: Наукова     думка, 1988. – 192 с.

7.Комарова Л. Вишивки Київщини переджовтневого часу // НТЕ. – 1963. - №1. –С 86-90.

8.Історія українського мистецтва: В 6-ти т. – К.: Голов. Ред.. УРЕ, 1966-1988. – Т. 1-6.