З метою зацікавлення та поглиблення знань з різних галузей, розкриття здібностей обдарованих дітей у Васильківському міському ЦДЮТ працює осередок дитячого наукове товариство - Мала академія наук України, головне завдання якого - надати вихованцям змогу розвинути свій інтелект у самостійній творчій діяльності з урахуванням індивідуальних особливостей та нахилів.

Успіх дослідницької роботи у позашкільному закладі прямо залежить від системного підходу в організації науково-пошукової роботи дітей і вирішити такі основні завдання:

- забезпечити належну підготовку учнів, що виявляють інтерес до

наукової діяльності, розробити чітку систему розвитку стійкого інтересу до науки;

- створити умови для глибокої наукової підготовки дітей, виховувати цілеспрямованість, відповідальність, свідоме ставлення до розумової праці, розвивати пошуковий дослідницький спосіб мислення, стимулювати потребу у самоосвіті й адекватній самооцінці.

Підготовка до науково-дослідницької діяльності у нашому Центрі дитячої та юнацької та юнацької творчості починається ще з навчання у школі-студії раннього розвитку «Малюк», коли діти проводять спостереження над явищами природи чи суспільства, ведуть календарі спостереження за погодою тощо.

Дослідницька робота з вихованцями гуртків середнього та старшого шкільного віку відбувається поетапно:

- Наочна агітація (прес-центр, консультування, виставки-добірки науково- популярної літератури, ознайомлення з досвідом наукової роботи).

- Відкриті заняття - обмін думками.

- Зустрічі з викладачами профільних кафедр ВНЗ.

- Участь у роботі наукового товариства.

- Самостійна робота дітей з науковою та науково-популярною літературою.

- Визначення теми, об’єкта і предмета дослідження.

- Збір і систематизація наукових даних.

- Дослідницька частина роботи.

- Підготовка наукового реферату та доповіді на конференції.

^ етап- підсумковий

- Рецензування наукової роботи.

- Захист наукової роботи.

На першому етапі учні ознайомлюються з актуальними проблемами конкретної науки, методами наукових досліджень, залучаються до самостійного вивчення наукової та науково-популярної літератури. На заняттях гуртків, студій та творчих об’єднань необхідно залучати вихованців до виступів перед аудиторією з рефератами, організовувати обговорення конкретних наукових фактів, представлених у науково-популярній літературі. Педагогам необхідно навчити дітей аналізувати і критично оцінювати прочитане, виділяти найважливіші наукові напрями та ідеї. Це дасть дітям можливість бачити способи визначення проблеми і теми дослідження, осмислення об’єкта і предмета дослідження, а також усвідомлювати логічну структуру дослідження.

На другому - підготовчому етапі дослідження визначається конкретна тематика дослідження. Діти вчаться формулювати тему, визначати конкретні завдання дослідження. Кожен складає орієнтовний план, у який згодом можуть бути внесені корективи. Підготовчий етап передбачає також збір і систематизацію наукових даних. Це етап пошуку і консультацій. Старшокласник вивчає різні джерела інформації (не менше, ніж 10): довідники, енциклопедії, наукові та науково-популярні журнали, підручники. Доцільно навчити дитину робити при цьому виписки, з посиланням на літературні джерела. Самостійна робота учня з літературою є одним з найефективніших засобів розвитку потреби в майбутній самоосвіті.

На третьому етапі - безпосередньо дослідницькій роботі - основну роль відіграє уміння логічно мислити, проникати в сутність досліджуваного явища. На цьому етапі реалізуються експериментальні навички. Роль керівника гуртка полягає у наданні допомоги при розробці гіпотези дослідження, у проведенні експериментальної роботи. В ході експерименту важливо передбачити багатоваріантність способів виконання експерименту.

Четвертий етап - заключний - передбачає наявність дослідження і підготовку до конкурсу-захисту наукової роботи.

Необхідно відмітити, що педагог у ході всіх етапів підготовки виступає не стільки як керівник, скільки як радник, створюючи при цьому атмосферу співробітництва. Адже тільки в такій атмосфері відбувається творче зростання дитини, з’являється прагнення до пошуку, дослідження, успіху. А це - найголовніше, тому що успіх породжує бажання вчитися і удосконалюватися.

Ефективність науково-дослідницької діяльності залежить від того, наскільки послідовно здійснюється керівництво діяльністю вихованців і наскільки доцільно сплановано науково-дослідницьку роботу керівником гуртка.

План науково-дослідницької діяльності може складатися з таких розділів:

1. Пізнавально-комунікативна робота з вихованцями гуртків.

2. Науково-дослідницька діяльність.

3. Творча діяльність

4. Аналіз результативності.

1. Пізнавально-комунікативна робота з гуртківцями.

Щоб дитина захотіла брати участь у науково-дослідницькій роботі, щоб сформувати в неї дослідницьку мотивацію та інтерес, пробудити радість пізнання, необхідна певна пізнавально-комунікативна робота. Ці заняття провидить керівник гуртка, а при наявності - психолог, бібліотекар.

Якщо ми прагнемо, щоб діти говорили по суті справи, вміли аргументувати, представляти, дискутувати, доводити свою справу, вести дебати, ставити запитання, розв’язувати проблемні ситуації, необхідно підвищувати їхній інтелектуальний рівень та розвивати комунікативні навички. Дана робота може розвинути у вихованців мовні здібності, сформувати комунікативну культуру.

Якщо у дітей закладені такі навички ще з дошкільного та молодшого шкільного віку, то результат не заставить себе чекати, такі діти завжди вирізняються у колективі.

Науково-дослідницька діяльність - це передусім завдання експериментального характеру, дослідження, які гуртківці виконують у рамках своїх тем. У дітей молодшого шкільного та дошкільного віку здійснюється підготовка до майбутньої науково-дослідницької діяльності: спостереження та опис різних явищ у природі чи суспільстві.

Творча діяльність передбачає підготовку і проведення конкурсів знавців науки або конкурсів інтелектуалів, наукових парадів, вікторин, вечорів тощо. Така діяльність стимулює у дослідницькій роботі значну кількість дітей.

До цього розділу керівники гуртків включають питання вивчення результатів роботи, участі в різноманітних конкурсних заходах, підготовку до наукових конференцій. За підсумками роботи готується звіт на педагогічну раду.

В організації наукової роботи значну роль відіграє психологічна підготовка дітей. Серед інтелектуально обдарованих гуртківців є ті, що беруть активну участь участь у роботі осередку МАН, самі демонструють свої інтелектуальні вміння, а також є невпевнені у собі, інертні діти. З такими вихованцями проводяться тренінгові та корекційні заняття.

Насамперед необхідно визначити завдання, які будуть вирішуватися в ході корекційних занять з гуртківцями. Паралельно вивчаються комунікативні вміння дітей, які прагнуть взяти участь у науково-дослідницькій роботі.

Для визначення інтелектуального потенціалу вихованців гуртків старшого шкільного віку педагоги використовують спеціальні тести для оцінювання нереалізованого інтелектуального потенціалу, які дають змогу прогнозувати успіхи дитини в різних сферах діяльності.